...
23.09.2025

Штифти для зубів: що це таке та коли вони потрібні

Штифти для зубів: що це таке та коли вони потрібні

Зуби щодня зазнають значного навантаження, тому навіть після лікування вони можуть потребувати додаткового зміцнення. У випадках, коли тканини зуба сильно зруйновані й неможливо відновити їх лише пломбою, стоматологи застосовують спеціальні конструкції – штифти. Встановлення штифта в зуб допомагає відновити його форму, забезпечити надійну опору для пломби чи коронки та продовжити термін служби. У цій статті ми розглянемо, що таке штифт, які вони бувають і коли саме їх рекомендують встановлювати.

Що таке зубний штифт 

Зубний штифт – це спеціальний стрижень, який встановлюють у підготовлений кореневий канал. Його головне призначення – укріплення зуба тоді, коли власних тканин уже недостатньо і пломба не може забезпечити надійну фіксацію.

У ситуації, коли зуб після лікування каналів втратив значну частину коронки, штифт стає опорою для подальшої реставрації. Він виконує роль внутрішнього каркаса та слугує міцною основою для встановлення ортопедичної конструкції.

Отже, штифт дає можливість провести ефективне відновлення зруйнованого зуба, зберігши його корінь. Це дозволяє уникнути видалення та забезпечує функціональність і естетичний вигляд зуба.

Види штифтів у стоматології

Існує кілька типів штифтів, які відрізняються матеріалом, способом виготовлення та естетичністю:

  1. Металеві – класичний варіант. Виготовляються з неіржавної сталі, титану або титанових сплавів. Титановий штифт в зуб, наприклад, має високу міцність, довговічність і біосумісність з тканинами, але в естетичних зонах може бути видно металевий відтінок під коронкою чи реставрацією. Металеві штифти можуть бути анкерні (з різьбою) – механічно закручуються в кореневий канал або гладкі – фіксуються за допомогою цементу. 
  2. Скловолоконні – сучасні й естетичні, безпечні у випадках, коли важлива зовнішня прихованість конструкції. Скловолоконний штифт виготовляється зі сплетених скляних волокон, має властивості, близькі до дентину: певну гнучкість, хорошу адгезію з цементом чи сполучними матеріалами, не просвічується через реставрацію так, як метал. Це робить їх ідеальними для передніх зубів та у зоні усмішки.
  3. Карбонові (вуглецеві) – менш поширені, але мають свої переваги: дуже висока міцність, легкість, не підлягають корозії. Однак колір і відтінок можуть бути темнішими, тому їх рідше використовують у видимих зонах. Також можуть мати дещо меншу естетичність порівняно зі скловолоконними варіантами.
  4. Готові фабричні й індивідуальні литі. Готові штифти випускаються стандартних розмірів та форм (циліндричні, конічні, комбіновані), які підбирає лікар. Індивідуальний литий штифт створюється за відбитком кореневого каналу конкретного зуба, щоб забезпечити ідеальне прилягання. Литі штифти часто застосовуються в випадках дуже складної анатомії каналу.

Основні показання до встановлення штифта

Встановлення штифта дозволяє створити міцну опору для подальшої фіксації пломби або коронки. Основними показаннями є:

  1. Значне руйнування коронки зуба. Коли стінки зуба майже відсутні, штифт стає основою для подальшої зубної реставрації та повертає функціональність зубу.
  2. Підготовка до протезування. Встановлення штифта під коронку забезпечує стабільність конструкції та рівномірний розподіл навантаження. Це особливо важливо під час встановлення керамічної коронки, яка потребує надійної опори.
  3. Після ендодонтичного лікування. Після видалення нерва зуб втрачає міцність і стає крихким. Штифт запобігає перелому кореня, створює основу для пломбування або протезування.

Отже, використання штифтів дозволяє зберегти навіть сильно пошкоджені зуби, уникнути їх повного видалення та відновити їх жувальну функцію. 

Як відбувається встановлення штифта

Процедура відновлення зуба з використанням штифта проводиться поетапно. Штифт в зуб під коронку встановлюють лише після ретельного лікування та підготовки. 

Як ставлять штифт в зуб:

  1. Підготовка каналу. Лікар очищає і формує кореневий канал, видаляючи залишки пломбувального матеріалу чи пошкоджених тканин. Це створює простір для майбутньої конструкції.
  2. Встановлення штифта. Вибраний штифт вводиться в підготовлений канал і фіксується спеціальним стоматологічним цементом. Його форма та розмір підбираються індивідуально, щоб забезпечити максимальну стабільність.
  3. Фіксація пломби чи коронки. На основі штифта лікар проводить зубну реставрацію – накладає пломбувальний матеріал або, наприклад, переходить до встановлення керамічної коронки.

Висновок

Штифти у стоматології є надійним рішенням у випадках, коли зуб серйозно пошкоджений і потребує додаткової опори. Вони забезпечують міцність і довговічність реставрації та дозволяють зберегти власний корінь. Завдяки сучасним стоматологічним матеріалам пломбування зі штифтом та подальша реставрація мають максимально природний та естетичний вигляд.

Правильно підібраний вид штифта і професійне виконання процедури допомагають уникнути ускладнень і гарантують тривалий результат. Стоматологічна клініка Eurodental пропонує повний спектр послуг, включно зі встановленням штифтів, коронок і сучасним протезуванням зубів All-on 4, яке дозволяє відновити цілісну усмішку навіть у разі повної втрати зубного ряду.

Author

Братусь Роман Романович

Стоматолог-гнатолог, стоматолог-ортопед

2007-2012 — Львівський Національний Медичний Університет ім. Д. Галицького.

Послуги клініки
Нові статті Всі статті
Поширені запитання

Сама процедура безболісна, адже виконується під анестезією. Після встановлення може бути легкий дискомфорт або чутливість, що зазвичай минає за кілька днів і не потребує додаткового лікування.

Невеликий біль або чутливість можуть бути нормою у перші дні після процедури. Якщо ж дискомфорт зберігається довго чи посилюється, варто звернутися до лікаря – можлива корекція пломби чи лікування каналу.

Так, сучасні штифти виготовляють із титану, скловолокна чи інших біосумісних матеріалів, які не реагують на магнітне поле. Вони безпечні для проведення МРТ і не впливають на результати дослідження.

Штифт застосовують, коли збережений корінь зуба, що може служити опорою для реставрації. Імплант встановлюють лише після видалення зуба. Вибір залежить від стану зуба та рекомендацій стоматолога.